Книга Вогнева підготовка

Видавництво:
Кондор  2009

336 стор.
Збільшений формат

Поява вогнепальної зброї пов'язана із винайденням пороху. Коли він був винайдений - на сьогодні навіть історія не відповість. Відомо, що таємницею виготовлення пороху ще біля 3500 років тому володіли мешканці Китаю і Давньої Індії. До нас дійшли старовинні хроніки і історії Китаю, про те, що коли проводилась облога міст, то використовувалась зброя, яка жахала собою противника. Використовуючи силу пороху, викидались підпалюючі снаряди, які викликали масові пожежі в оточених містах. Відомо також , що китайці в давнину використовували зброю з таємною назвою „піка шаленого вогню" В цьому випадку сила пороху виштовхувала з бамбукових стволів запалювальну суміш З античних рукописів індусів також відомо про те, що ще в IV ст до н е. було використано пристрій, який кидав „громи і блискавки" проти яких не могли встояти навіть самі хоробрі вояки. Перші зразки вогнепальної зброї були досить примітивними за своєю будовою. Це були залізні або бронзові трубки з довгим стержнем на кінці. Їх втискали в землю під час стрільби, в груди, брали під руку Порох підпалювали кременем або за допомогою фітіля. В цілому, перша вогнепальна зброя була досить незручна і масивна, і по терміну перезаряджання не вигравала перед луком і арбалетом. Першим поштовхом до більш суттєвих змін стало винайдення фітільного замка, який полегшував здійснення пострілу. Цей спосіб виробництва пострілу прожив довге миття, аж до 1875 року. На початку XV ст винайдені нові види вогнепальної зброї - аркебузи, піщалі. Це вже була зброя, яка була попередником сучасної зброї. Вона вже мала зручний приклад і давала можливість стріляти з руки. На зміну аркебузам прийшли мушкети. З винайденням унітарного патрона, стрілецька зброя значно змінюється, як в розмірах, так і за вагою, стає швидкострільною більш далекобійною набагато влучнішою, а найголовніше - більш ефективною в бойових діях.