Граматика тамільської мови б/у

Андронів М.С. Граматика тамільської мови. — М.: ГРВЛ "Наука", 1966.

Одна з дравідійських мов (спіднична група). Розпрощений на півдні та південному сході Індії (офіціаль ганчіра), у Шрі-Ланці; окремі анклави в штатах Керала, Андхра-Прадеш і ін.), а також у Шрі-Ланці, у країнах Південно-Східної Азії [М'янме (швидкої Бірме), Малайзії, Сінгапурі, де він є секом чотирьох офіційних мов, Індонезії], Екваторіальної та Південної Африки (Кенія,уванню, Свійських тварин, кмин), Вест-Індії та Центральної Америки (Мартині, Трініці та Тобаго, Гайані). Загальна кількість людей, які говорять 55 млн. чел.

Вирізняються 3 групи діалектів: північно-східна (район міста Мадрас, округа Північний і Південний Аркот, Танджавур, Тиранччіраппаллі, північна частина округу Мадурай), західна [округа Нілгірі, Коімбатур (Комплуттур) та ін.] і юна (южна частина округів Мадурай, Тирунвелі та ін.); діалект Шрі-Ланки, близький до південної групи.

Від видавця: У книзі дається вичерпний систематизований опис фонології, фонології, морфонології, морфології (словозміни та словоспоживання) і молока (будування простих і складних пропозицій) тамільської мови в його сучасній та класичної форми.

Всі положення та правила граматики ілюструються великою кількістю документальних прикладів, вилікованих із творів тамільської літератури, що належать до різних епох, стилів і жанрів.