Книга Лексикони Е. Славинецького та А. Корецького-Сатановського

Пiдгот. до вид. В. В. Нiмчук. Кіосав, 1973, 542 стор.
 

Рукописні «Лексикон латинський» Є. Славинецького та «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського — важливі пам " ятки, в яких відбиті словникові скарби не тільки церковнослов'янської, але й української мови середини XVII ст. Вони дають багатий матеріал для вивчення лексики, словотвору та фонетики української мови тієї доби. У вступному дослідженні до публікованих текстів дається характеристика різних списків словників, аналіз їх з погляду історії української мови й лексикографії, показано значення «Лексиконів» в історії мовознавства.

«Лексикон латинський», що дійшов до нас у рукопису в багатьох списках (найдавніший датований 1642) - це найбільший староукраїнський словник (бл. 27 000 вокабул), скарбниця церковнослов'янської та української лексики 17 ст., посібник для навчання латинської мови. Реєстр «Лексикона...» взято з латинського словника італійського вченого доби Відродження А. Калепіно (1502), а також з «Лексикону...» Памва Беринди. Для перекладної частини Славинецький вибрав церковнослов'янську мову (східнослов'янської редакції), чим наочно довів її лексичну адекватність латинській. Книга відіграла величезну роль в історії українськох та російської лексикографії.